Апостіль

Апостіль – це спеціальний штамп, який у відповідності з Гаазькою конвенцією про відміну легалізації іноземних офіційних документів проставляється на офіційних документах установ та організацій як учасника Гаазької конвенції, і не потребує подальшого засвідчення або легалізації, визнається офіційними органами всіх країн-учасників Конвенції.Даний порядок застосовується у відносинах між Україною та країнами-учасниками Конвенції, за винятком Німеччини, котра у відповідності до ст.12 вказаного договору висловилася проти приєднання України до Гаазької конвенції. Офіційні документи зі штампом апостіля не потребують подальшої легалізації. 

 

Апостіль може бути проставлений на самому документі у вигляді штампу або додаватися до нього на окремому аркуші. Сертифікат має стандартну форму, прописаний конвенцією, і містить в пронумерованих полях інформацію про країну походження документу, особі, що його підписала, а також про те, хто, де й коли засвідчив документ, його підпис та печатка, реєстраційний номер. У верхній частині сертифікату обов’язково повинен бути напис "APOSTILLE (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)". Процедура апостилювання займає від 5 до 15 днів.

 

Суть конвенції полягає в тому, що при наявності апостіля на документі, що має походження із однієї країни-учасниці конвенції, додаткова легалізація документів для користування ними в іншій країні-учасниці не потребується. Це перша важлива перевага апостіля порівняно з консульським засвідченням. Друга перевага полягає у тому, що все засвідчення відбувається в рамках однієї юрисдикції, а ланцюжок засвідчень дещо скорочується, що заощаджує кошти, сили і, головне, час учасникам міжнародної діяльності.

 

Згідно з умовами конвенції, засвідченням апостілем підлягаються лише офіційні документи, тобто документи, що підписані державними чиновниками, нотаріальні акти тощо.  При цьому апостілем засвідчується справжність підпису цього державного чиновника чи нотаріуса. Сам же зміст документу органом, що проставляє апостіль, не підтверджується і не перевіряється. Він лишається на совісті того, хто складав документ.


Кожна країна уповноважує ті чи інші державні органи на здійснення такого засвідчення. В Україні повноваження по проставленню апостіля мають:
 
  •             Міністерство юстиції України – на документах, які видаються органами юстиції та судами, а також на документах, які оформляються нотаріусами України;
  •             Міністерству освіти та науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами та організаціями, які відносяться до сфери освіти та науки;
  •             Міністерству закордонних справ України – на всіх інших видах документів.


 Апостіль проставляється:

 
  •             на документах органів судової влади України;
  •             на документах органів прокуратури України, органів юстиції;
  •             на адміністративних документах;
  •             на документах про освіту та вчених звань;
  •             на документах, оформлених державними та приватними нотаріусами;
  •             на офіційних свідоцтвах, зроблених на документах, підписаних особами в їх особистій якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факта, який існував на певну дату, і офіційно і нотаріально засвідчених підписами.

 

Ці правила не поширюються:

 
  •             на документи, видані іноземними дипломатичними установами України;
  •             на адміністративні документи, які мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Апостіль не проставляється на оригіналах, копіях чи фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволах на носіння зброї, свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідченнях особи, нормативно-правових актах, роз’яснень та правових висновках по їх застосуванню, документах, які мають характер переписки.
 
Назад